❤️Коли закриваєш черговий гештальт, нарешті перестає дмухати холодним у спину Із книгою, яку я сь...
❤️Коли закриваєш черговий гештальт, нарешті перестає дмухати холодним у спину
Із книгою, яку я сьогодні вирішила недочитувати, в мене склалися неоднозначні відносини. 📚"Моя неймовірна подруга" Елен Ферранте манила мене обкладинкою, інтригувала анотацією і приваблювала декількома позитивними відгуками від дівчат-блогерок, смаку яких я (з певними уточненнями, звісно) довіряю. Але потім з'являються відгуки від тих дівчат, на смак який орієнтуюся якраз навпаки - якщо їм ок, то мені від тих книжок треба бігти світ за очі. А потім знову від тих, кому довіряю.
👉Я складала у кошик і виймала звідти всю тетралогію не раз і не два. Я страждала. Я вписувала її у віш-лист і знову викреслювала, коли чергова моя авторитетка казала "Дафо, окстісь, це ж те, що ти називаєш пиздостраждання!" Але ж обкладинки! Але ж...
🧛♀️І ось нарешті мої пекельні муки сумнівів закінчилися: я її кидаю! Кидаю, прочитавши лише 80 екранчиків з 449 (так, я завантажила її задля ознайомлення і задля того, аби нарешті поставити крапку у цій історії). І ви собі не уявляєте, яка я рада, що таки не придбала всю тетралогію...
О, це відчуття свободи від страждань, воно дійсно окриляє. Нарешті я впевнено можу сказати: "так, це ще одна історія, яка мені не потрібна". Полегшення, свобода і повні груди чистого повітря. Так, наче скинула бюстгальтер, підбори і плюхнулася у ванну із лавандовим ароматом 🌊
Із книгою, яку я сьогодні вирішила недочитувати, в мене склалися неоднозначні відносини. 📚"Моя неймовірна подруга" Елен Ферранте манила мене обкладинкою, інтригувала анотацією і приваблювала декількома позитивними відгуками від дівчат-блогерок, смаку яких я (з певними уточненнями, звісно) довіряю. Але потім з'являються відгуки від тих дівчат, на смак який орієнтуюся якраз навпаки - якщо їм ок, то мені від тих книжок треба бігти світ за очі. А потім знову від тих, кому довіряю.
👉Я складала у кошик і виймала звідти всю тетралогію не раз і не два. Я страждала. Я вписувала її у віш-лист і знову викреслювала, коли чергова моя авторитетка казала "Дафо, окстісь, це ж те, що ти називаєш пиздостраждання!" Але ж обкладинки! Але ж...
🧛♀️І ось нарешті мої пекельні муки сумнівів закінчилися: я її кидаю! Кидаю, прочитавши лише 80 екранчиків з 449 (так, я завантажила її задля ознайомлення і задля того, аби нарешті поставити крапку у цій історії). І ви собі не уявляєте, яка я рада, що таки не придбала всю тетралогію...
О, це відчуття свободи від страждань, воно дійсно окриляє. Нарешті я впевнено можу сказати: "так, це ще одна історія, яка мені не потрібна". Полегшення, свобода і повні груди чистого повітря. Так, наче скинула бюстгальтер, підбори і плюхнулася у ванну із лавандовим ароматом 🌊
Добавить комментарий
Вы не авторизованы! Войти или зарегистрироваться?