📚5-е січня, мабуть, самий час зізнатися, що я вже встигла прочитати у цьому році 5 книг 😂 Звісно ту...
📚5-е січня, мабуть, самий час зізнатися, що я вже встигла прочитати у цьому році 5 книг 😂
Звісно тут взнаки дається купа вільного часу і той факт, що одна з цих книг - то мальопис (хоч і на цілих 360 сторінок). Ті, хто дивиться мене у Ютуб і підписані на мій Patreon, вже навіть знають, що то за книжки і які саме враження вони викликали, тож задумайтеся, чи не пропускаєте ви щось 😎
✅"ПРОПОВІДНИК", книга 1
Найбільшого страху - що це стане повтором історії їз "Казками", коли я після ледь домучаного першого тома продала гуртом всі 4, - не сталося. Але й любові, як до "Саги" чи "Монстриці" також не трапилося. Але законні ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ поставила, шоуштут.
✅"Куба-якої-не-було" Наталії Довгопол
Не стала відкриттям чи ще чимось. У загальній історії медсестри, яку відправили наче скотину, на "виконання свого інтернаціонального обов'язку" на далеку Кубу майже буквально на ядерних ракетах верхи, мені особисто невистачило глибини і гостроти. Наче дієтична кашка без спецій. Тому ⭐️⭐️⭐️⭐️
✅"Таємниця старого лами" Доржа Бату
Виявився типовим пригодницьким підлітковим романом із мапою, яку треба розшифрувати, аби віднайти скарби. Буквально! 😂 Але це таки дуже гарний пригодницький роман, не позбавлений додаткової вартості у вигляді повчальних притч, розказаних без надмірного менторства, а також певних національних особливостей. Законні ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
✅"Смерть лева Сесіла мала сенс" Олени Стяжкіної на сьогодні поки що найгірша книга року - лише ⭐️⭐️⭐️ і щире нерозуміння, нащо було красти оповідання Віталія Запеки "Козел Костя" і вставляти його практично as is всередині тексту. Ну і в принципі мені геть не сподобався стиль, бо вся книга написана лозунгами та багатозначними псевдометафоричними надпоетичними фразами на кшталт "мягкое тя болталось в его имени, как белье на веревке", або "ти - маніфест мовчання", чи "безвісті - це не про безсмертя". Да і до методу вибору донесення думки - про зміну світосприйняття через свідомий перехід на українську - в мене є питання. Не як до самого принципу, а до того, як пані Стяжкіна це реалізувала (фігово реалізувала, як ви розумієте).
✅І нарешті п'ята книга станом на 5 січня - "Світлий шлях: історія одного концтабору" Станіслава Асєєва. Перший нонфікшн року і перший когнітивний дисонанс року. З одного боку - хтонічний жах від усвідомлення того, що все описане відбувається просто зараз в Україні, а не було колись там десь. А з другого... Ну от читаєш ти спочатку, що "ніхто наразі не знає точну кількість трупів, які ховають в собі підвали "Ізоляції". Волосся стає дибки навіть у тих місцях, де їх зроду не росло. А потім читаєш, "бо кажуть, наприклад, що весь загін якихось там казачків, що приїхали в Україну захищати "руській мір", стратили десь тут, у тих самих підвалах "Ізоляції". І ти такий "якасумнановина.джіпег", а чо тільки один, чо не всіх? Але важливість книги і те, що вона написана досить на високому професійному рівні, дало мені поставити ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ без секунди вагань.
Звісно тут взнаки дається купа вільного часу і той факт, що одна з цих книг - то мальопис (хоч і на цілих 360 сторінок). Ті, хто дивиться мене у Ютуб і підписані на мій Patreon, вже навіть знають, що то за книжки і які саме враження вони викликали, тож задумайтеся, чи не пропускаєте ви щось 😎
✅"ПРОПОВІДНИК", книга 1
Найбільшого страху - що це стане повтором історії їз "Казками", коли я після ледь домучаного першого тома продала гуртом всі 4, - не сталося. Але й любові, як до "Саги" чи "Монстриці" також не трапилося. Але законні ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ поставила, шоуштут.
✅"Куба-якої-не-було" Наталії Довгопол
Не стала відкриттям чи ще чимось. У загальній історії медсестри, яку відправили наче скотину, на "виконання свого інтернаціонального обов'язку" на далеку Кубу майже буквально на ядерних ракетах верхи, мені особисто невистачило глибини і гостроти. Наче дієтична кашка без спецій. Тому ⭐️⭐️⭐️⭐️
✅"Таємниця старого лами" Доржа Бату
Виявився типовим пригодницьким підлітковим романом із мапою, яку треба розшифрувати, аби віднайти скарби. Буквально! 😂 Але це таки дуже гарний пригодницький роман, не позбавлений додаткової вартості у вигляді повчальних притч, розказаних без надмірного менторства, а також певних національних особливостей. Законні ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
✅"Смерть лева Сесіла мала сенс" Олени Стяжкіної на сьогодні поки що найгірша книга року - лише ⭐️⭐️⭐️ і щире нерозуміння, нащо було красти оповідання Віталія Запеки "Козел Костя" і вставляти його практично as is всередині тексту. Ну і в принципі мені геть не сподобався стиль, бо вся книга написана лозунгами та багатозначними псевдометафоричними надпоетичними фразами на кшталт "мягкое тя болталось в его имени, как белье на веревке", або "ти - маніфест мовчання", чи "безвісті - це не про безсмертя". Да і до методу вибору донесення думки - про зміну світосприйняття через свідомий перехід на українську - в мене є питання. Не як до самого принципу, а до того, як пані Стяжкіна це реалізувала (фігово реалізувала, як ви розумієте).
✅І нарешті п'ята книга станом на 5 січня - "Світлий шлях: історія одного концтабору" Станіслава Асєєва. Перший нонфікшн року і перший когнітивний дисонанс року. З одного боку - хтонічний жах від усвідомлення того, що все описане відбувається просто зараз в Україні, а не було колись там десь. А з другого... Ну от читаєш ти спочатку, що "ніхто наразі не знає точну кількість трупів, які ховають в собі підвали "Ізоляції". Волосся стає дибки навіть у тих місцях, де їх зроду не росло. А потім читаєш, "бо кажуть, наприклад, що весь загін якихось там казачків, що приїхали в Україну захищати "руській мір", стратили десь тут, у тих самих підвалах "Ізоляції". І ти такий "якасумнановина.джіпег", а чо тільки один, чо не всіх? Але важливість книги і те, що вона написана досить на високому професійному рівні, дало мені поставити ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ без секунди вагань.
Добавить комментарий
Вы не авторизованы! Войти или зарегистрироваться?