Починається пора, коли видавництва роблять новорічну магію - показують, чим збираються тішити покупц...

1670
Починається пора, коли видавництва роблять новорічну магію - показують, чим збираються тішити покупців у наступному році. Ну а я в свою чергу починаю поповнювати свій і так досить товстий wish-лист. Тож, що я хочу купити у Видавництві Старого Лева🦁, наприклад:

📚Мілан Кундера, «Книга сміху і забуття» - оскільки Кундера серед тих письменників, яких я волію мати на полиці повною бібліографією 🔥

Анотація каже, що це наступне після роману «Жарт» (1967) звернення письменника до теми сміху. У різних сюжетах цієї приголомшливої ​​книги область смішного поширюється на «серйозні матерії», оголюючи трагічний бік життя.

📚Філіп Сендс, «The Ratline: Love, Lies, and Justice on the Trail of a Nazi Fugitive» - оскільки це моя найтригерніша тема:

СС-Бригадефюрер Отто фон Вехтер був губернатором дистрикту Галичина, на території якого були вбиті сотні тисяч євреїв і поляків, зокрема родина діда Філіпа Сендса. На момент закінчення війни в травні 1945 року Отто фон Вехтера звинуватили у «масових вбивствах». За ним полювали совєти, американці, поляки та британці, а також групи євреїв. Вехтер втік. Він три роки переховувався в австрійських Альпах, а допомагала йому спершу дружина Шарлотта, а згодом він потрапив до Риму, де йому допоміг єпископ Ватикану. Там він пробув три місяці. Готуючись до втечі до Аргентини так званими «щурячими стежками», він несподівано помер у липні 1949 року. У цій книзі автор пропонує унікальну розповідь про повсякденне життя Отто, а також його дружини. Спираючись на архів сімейних листів і щоденників, він відкриває цікаві факти про життя до і під час війни, при переховуванні, у Римі тощо.

📚Аманда Лі Коу, «Світло далекої зірки» - оскільки це все та сама моя тема:

Запаморочливий роман, що розповідає про життя трьох новаторських жінок – Марлен Дітріх, Анни Мей Вонг та Лені Ріфеншталь – легенд кіно ХХ століття
При випадковій зустрічі в Берлінській сюрреаті в 1928 році фотограф Альфред Ейзенштадт в одному кадрі захоплює трьох дуже різних жінок: майбутню німецьку актрису Марлен Дітріх; Анну Мей Вонг, першу в світі китайську американську зірку, та Лені Ріфеншталь, режисерку.

Ну і ще я придивляюся на 📗«Камю має померти» від Джованні Кателлі, але невпевнена на 100% відсотків. Це журналістське дослідження, яке переконливо доводить, що таємнича автокатастрофа, у якій загинули Альбер Камю та його видавець Мішель Галлімар, це справа рук КДБ. Адже у росіян був мотив: Камю невтомно проводив кампанію проти радянського розгрому Угорської революції 1956 року і голосно підтримував присудження Нобелівської премії письменнику-дисиденту Борису Пастернаку, що розлютило Москву.

Продовжувати вам розповідати про те, на які книги наступного року я зверну увагу? Якщо так, то тисніть ❤️, якщо не дуже вам таке цікавить, то 📚

Добавить комментарий

Вы не авторизованы! Войти или зарегистрироваться?