🔥Чому інколи достатньо 13 сторінок, аби зрозуміти, що читати книгу далі не варто? На прикладі міс...
🔥Чому інколи достатньо 13 сторінок, аби зрозуміти, що читати книгу далі не варто?
На прикладі містичної фантазії Кшисі Федорович "Все золото її снів" пояснюю.
✅Перше, за що я зашпорталася, це дзеркала Шрьодінгера. Головний герой приходить до приміщення своєї зниклої подруги і описує, що бачить. Кожне речення відокремлене у абзац і якщо навіть читач не звернув увагу на сенси, то форматування уж точно має допомогти зрозуміти - тут написано щось важливе, сконцентруйся.
абзац: "Навіть "ловців снів", намальованих по кутках, помітив пізніше"
абзац: "Ще пізніше - відсутність дзеркал".
Тут в читача вже має заграти фантазія, а що ж там сталося? А чому це у квартирі немає дзеркал? І чи не пов'язано це із... (і далі слідує ціла вервечка асоціацій із різноманітними тропами, книгами та сюжетами, де головну роль відіграють дзеркала).
І рівно через півсторінки фраза: "намагався не згадувати дзеркало у її ванній, у якому не було мого відображення".
Так, стоп. Ти рівно 18 строчок тому ледь не криком кричала на читача, що дзеркал там немає, і відокремила це у самостійний абзац! То що трапилося за ці 18 строчок такого, що дзеркало з'явилося? Ти забула, про що писала? Заощадили на редакторах? Сподіваєтесь на те, що в читачів пам'ять, як у рибок гуппі?
✅Ну, а друге стало досить передбачуваним. Вже у анотації читача попереджають, що "Все золото її снів" - це такий собі мікс «Пригод Аліси у Дивокраї» Льюїса Керрола й «Криги» Яцека Дукая. Але навіть без цього попередження вплив "Криги" відчувається просто з перших сторінок. Але є одне але.
Мавпування чисто стилю "Криги" не робить книгу "насиченим і глибоким дарк-фентезі", як стверджують маркетологи видавництва. Бо у "Кризі" до її оригінального стилю додається просто феноменальний обсяг інших цінностей: закладених сенсів, омажів та відсилок, чи навіть просто потужних знань з математики, логіки, інженерії, техніки та філософії. В "Золоті" ж все, що вийшло намавпувати, виглядає щоденником підлітка, Якого Ніхто Не Розуміє, а Він же ж Не Такий, Як Всі!
На цьому книга відправляється на позбувну полицю очікувати свого нового власника, який, можливо, буде не настільки вибагливим, як я 🧐
P.S. А якби ви були підписані на мій Patreon, то вже б кілька днів знали, як сильно мені горіло по перших враженнях від цих нещасних 13 сторінок
фото узяте з сайту UA GEEK
На прикладі містичної фантазії Кшисі Федорович "Все золото її снів" пояснюю.
✅Перше, за що я зашпорталася, це дзеркала Шрьодінгера. Головний герой приходить до приміщення своєї зниклої подруги і описує, що бачить. Кожне речення відокремлене у абзац і якщо навіть читач не звернув увагу на сенси, то форматування уж точно має допомогти зрозуміти - тут написано щось важливе, сконцентруйся.
абзац: "Навіть "ловців снів", намальованих по кутках, помітив пізніше"
абзац: "Ще пізніше - відсутність дзеркал".
Тут в читача вже має заграти фантазія, а що ж там сталося? А чому це у квартирі немає дзеркал? І чи не пов'язано це із... (і далі слідує ціла вервечка асоціацій із різноманітними тропами, книгами та сюжетами, де головну роль відіграють дзеркала).
І рівно через півсторінки фраза: "намагався не згадувати дзеркало у її ванній, у якому не було мого відображення".
Так, стоп. Ти рівно 18 строчок тому ледь не криком кричала на читача, що дзеркал там немає, і відокремила це у самостійний абзац! То що трапилося за ці 18 строчок такого, що дзеркало з'явилося? Ти забула, про що писала? Заощадили на редакторах? Сподіваєтесь на те, що в читачів пам'ять, як у рибок гуппі?
✅Ну, а друге стало досить передбачуваним. Вже у анотації читача попереджають, що "Все золото її снів" - це такий собі мікс «Пригод Аліси у Дивокраї» Льюїса Керрола й «Криги» Яцека Дукая. Але навіть без цього попередження вплив "Криги" відчувається просто з перших сторінок. Але є одне але.
Мавпування чисто стилю "Криги" не робить книгу "насиченим і глибоким дарк-фентезі", як стверджують маркетологи видавництва. Бо у "Кризі" до її оригінального стилю додається просто феноменальний обсяг інших цінностей: закладених сенсів, омажів та відсилок, чи навіть просто потужних знань з математики, логіки, інженерії, техніки та філософії. В "Золоті" ж все, що вийшло намавпувати, виглядає щоденником підлітка, Якого Ніхто Не Розуміє, а Він же ж Не Такий, Як Всі!
На цьому книга відправляється на позбувну полицю очікувати свого нового власника, який, можливо, буде не настільки вибагливим, як я 🧐
P.S. А якби ви були підписані на мій Patreon, то вже б кілька днів знали, як сильно мені горіло по перших враженнях від цих нещасних 13 сторінок
фото узяте з сайту UA GEEK
Добавить комментарий
Вы не авторизованы! Войти или зарегистрироваться?