Перше листопада (ну окей, так, третє, знаю) - прекрасний привід показати, як пройшов жовтень. А ...
Перше листопада (ну окей, так, третє, знаю) - прекрасний привід показати, як пройшов жовтень.
А пройшов він із приміткою "бачили ми жовтні і покраще". З одного боку мені подобається, як він закільцювався на перечитані книги: і Винниченка, і Гоголя, і Хвильового я читала вже колись, а тепер тільки перечитувала наново (так, це все ще домашні завдання з курсів літературної критики, які тривають в мене з вересня). І знаєте, це були геть різні і Винниченко, і Гоголь, і Хвильовий, ніж колись, -надцать років тому. Тому, коли кажуть, що книги треба не скільки читати, а скільки перечитувати, то слухайте, то мудрі люди кажуть.
Натомість з іншого боку картинка не відображає всю ту кількість критики, яку я читала з екрану, з роздруківок, бо зачепившись за одне ім'я, бачиш ще і ще, і рука так і тягнеться до маракуйї™.
Хоча в цілому жовтень показав такий мій типовий список to read, що його можна брати на ілюстрації питання "а що ти взагалі читаєш?". А ось: нонфікшн філософський і нонфікшн маркетинговий, мальописи відмінні і раптово хрінові, гумор і детективи, класику і психологічну прозу. Для ідеальної ілюстрації читацького смаку не вистачає хіба що єврейської теми, родинної саги і якоїсь фантастики.
До речі, подивитися про майже все прочитане у другій половині жовтня можна у останньому відео, а про першу половину - у вложиках тут і тут.
Книговежу осінніх книжок із корінцями до глядача показувати сенсу особливого нема - там просування пригальмувалося і я вже жалкую, що взяла їх аж стільки, геть не подумавши про курси, про конкурси і взагалі про те, що яжєдєвочка і настрій в мене змінюється по кілька разів на світловий день 😂
А пройшов він із приміткою "бачили ми жовтні і покраще". З одного боку мені подобається, як він закільцювався на перечитані книги: і Винниченка, і Гоголя, і Хвильового я читала вже колись, а тепер тільки перечитувала наново (так, це все ще домашні завдання з курсів літературної критики, які тривають в мене з вересня). І знаєте, це були геть різні і Винниченко, і Гоголь, і Хвильовий, ніж колись, -надцать років тому. Тому, коли кажуть, що книги треба не скільки читати, а скільки перечитувати, то слухайте, то мудрі люди кажуть.
Натомість з іншого боку картинка не відображає всю ту кількість критики, яку я читала з екрану, з роздруківок, бо зачепившись за одне ім'я, бачиш ще і ще, і рука так і тягнеться до маракуйї™.
Хоча в цілому жовтень показав такий мій типовий список to read, що його можна брати на ілюстрації питання "а що ти взагалі читаєш?". А ось: нонфікшн філософський і нонфікшн маркетинговий, мальописи відмінні і раптово хрінові, гумор і детективи, класику і психологічну прозу. Для ідеальної ілюстрації читацького смаку не вистачає хіба що єврейської теми, родинної саги і якоїсь фантастики.
До речі, подивитися про майже все прочитане у другій половині жовтня можна у останньому відео, а про першу половину - у вложиках тут і тут.
Книговежу осінніх книжок із корінцями до глядача показувати сенсу особливого нема - там просування пригальмувалося і я вже жалкую, що взяла їх аж стільки, геть не подумавши про курси, про конкурси і взагалі про те, що яжєдєвочка і настрій в мене змінюється по кілька разів на світловий день 😂
Добавить комментарий
Вы не авторизованы! Войти или зарегистрироваться?